Тема діяльності Івана Мазепи і його перехід із московського на шведський бік, а також реакція на це Петра І привертає до себе увагу і нині - через 325 років від початку гетьманування цієї непересічної особи. Залучення нових джерел, їх оцінка у загальноісторичному плані дозволяє доповнити наявну інформацію з непростої проблеми. У 2012 р. виповнилося 325 років від початку гетьманування в Україні І. Мазепи. Сталося це 1687 р., тобто через 30 років після смерті Б. Хмельницького. Через два десятиліття все скінчиться його персональною трагедією та остаточним входженням більшої частини сучасної країни до складу Російської імперії. Сам цей процес виявився досить болісним, а постать гетьмана цікавить істориків та митців ще з XVII ст. Як справедливо зазначає в одній зі своїх праць В. Смолій, "в історії України важко знайти особу, навколо якої вже стільки віків точились би такі гострі суперечки, схрещувалися різні, часто полярні думки. Захоплення, різке несприйняття, замовчування - такий, щонайменше, діапазон суджень дослідників про великого гетьмана. Справді, ряд обставин зумовив, м'яко кажучи, неоднозначність існуючих оцінок і характеристик. Що спонукало Івана Мазепу виступити проти Росії? Яке його місце серед українських гетьманів та генераторів ідеї незалежності України? Чому улюбленець Петра І, на кого сипалися царські щедроти, став його заклятим ворогом і підданий анафемі? Це лише незначне коло питань, що вимагають відповіді - правдивої, об'єктивної, зваженої, побудованої на фактах, а не на домислах та емоціях"1. Ще на початку минулого, двадцятого, століття робилися серйозні спроби охарактеризувати цю історичну постать. Як відзначав Г. Хоткевич: "Може, і не весь він чистий, як Христос, може, і не один гріх є на його душі, але все ж його ім'я серед борців, а не серед тих, хто "за шмат гнилої ковбаси" продавав і рідний край, і народ, і його будучність, і свободу, а гетьмана Мазепу узивав зрадником і анахтему йому в церкві возглашав"2. Розвивав критичну думк ... Читать далее