А. Г. Плахонін (Київ) З усіх українських медієвістів останньої третини XX - початку XXІ ст. Микола Федорович Котляр є чи не найбільш відомим науковцем. Його роботи знані далеко поза межами України, адже його книги і статті виходять у багатьох країнах світу, він є членом низки міжнародних наукових організацій. Широка наукова, викладацька, науково-популяризаторська діяльність М. Ф. Котляра увінчалися обранням його у 1995 р. членом-кореспондентом Національної академії наук України. Микола Федорович Котляр народився 4 липня 1932 р. на Поділлі, у Кам'янці-Подільському. У дитинстві разом із сім'єю багато разів переїздив Україною, поки не потрапив до Києва. Саме тут у 1950 р. він поступив на недавно відкритий факультет міжнародних відносин Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Але круті повороти внутрішньої політики КПРС стали причиною тимчасового закриття цього факультету, тому М. Ф. Котляр 1956 р. закінчив навчання вже на історичному факультеті. У 1956-1960-х рр. він працював на посаді консультанта з питань історії відділу бібліографії Центральної наукової бібліотеки АН УРСР. Пошуки свого місця в науці привели його в Ленінград, де в 1960 р. він вступив до аспірантури відділу нумізматики Державного Ермітажу. Микола Федорович став учнем видатного російського нумізмата і незвичайної людини Івана Георгійовича Спаського, який навчав копіткій праці з джерелами. Довгі місяці у сховищах Ермітажу Микола Федорович переглядав тисячі монет (колекція цього відомого музею є чи не найбільшою у світі). По закінченні аспірантури для завершення дисертації його на рік залишили в Ермітажі на посаді наукового співробітника відділу нумізматики. Результатом наполегливої праці стала кандидатська дисертація, захищена в Інституті історії АН СРСР у 1965 р.: "Галицька Русь XIV-XV ст. (історико-нумізматичне дослідження)". І саме нумізматика на багато років посіла головне місце серед його наукових інтересів. Як добре не складалася наукова кар'єра у Ленінграді, але Мик ... Читать далее