На основі аналізу поборових реєстрів за 1563-1564 і 1565-1566 рр. вперше зроблено спробу зафіксувати мережу православних парафій на території Подільського воєводства. Усього разом із містами їх визначено майже 180, причому левова частка парафій перебувала у володіннях етнічно неруської, переважно католицької шляхти.
У 1889 р. А. Яблоновський опублікував низку поборових реєстрів з Подільського воєводства XVI ст. - за 1530 і 1542, 1565-1566, 1569, 1573, 1578, 1583 рр.1 Нині ці матеріали - чи не єдине достовірне джерело про тогочасну кількість православних парафій на території руських земель Корони Польської. У розлогому вступі публікатор виділив це питання в окремий підпункт - "Парохи грецького обряду (попи)" ("Parochowie greckiego obrządku (popi)"; с. 48-51). Його висновки, котрі базувалися на підрахунках останніх реєстрів за XVI ст. з 1578 та 1583 рр., дають відомості про 160 православних священиків на 650 сіл Подільського воєводства. Але загальний висновок автора був доволі несподіваним, адже, згідно з його твердженням, ієреїв східного обряду тут було більше, ніж у переважаючому за площею Волинському воєводстві2. Так само він не міг пояснити того факту, що у володіннях князів Острозьких (маючи на увазі, імовірно, Костянтина-Василя), яких він називав "затятими благочестивцями" ("gorliwcami błagoczestya"), православних парохів було менше, ніж у маєтностях католицьких єпископів на Волині3.
Перший у XVI ст. поборовий реєстр Подільського воєводства (1530 р.) засвідчує не тільки кількість парохів, але й подає їхні імена. Так, у 15 містечках зафіксовано 18 священиків. Найбільше їх було в Меджибожі - 4, Язлівці - 3, Скалі - 2. Фіксуються вони й у деяких містах - центрах повітів (Летичів, Хмільник). Реєстр 1542 р. додав до цього переліку ще 4 містечка4. У селах Подільського воєводства на 1530 р. налічувалося 39 церков, в яких бракувало лише двох священиків - у Дяківцях та Кулявах. Реєстр 1542 р. додав ще 21 храм, з яких вакантними (або необсадженими) було 105.
Поб ...
Читать далее